МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Кафедра обліку і аудиту КОНТРОЛЬНА РОБОТА З АУДИТУ ЗМІСТ Питання 1.Суттєвість в аудиті та її взаємозв’язок з аудиторським ризиком Питання 2. Методичні прийоми аудиторського контролю Завдання. Який вид висновку повинен обрати аудитор у разі, якщо коли його думка суперечить даним перевіреної звітності підприємства в цілому? Скласти відповідний аудиторський висновок. Список використаної літератури Питання 1.Суттєвість в аудиті та її взаємозв’язок з аудиторським ризиком Аудит - процес, за допомогою якого компетентний незалежний фахівець накопичує і оцінює свідоцтва про інформацію, яка піддається кількісній оцінці та відноситься до специфічної господарської системи, щоб визначити і висловити в аудиторському висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленим критеріям. В Україні аудиторська діяльність регулюється Законом України '"Про аудиторську діяльність" №3125-ХІII від 22.04.1993р. в редакції Закону №140-V від 14.09.2006р., який визначає правові та фінансово-економічні засади здійснення аудиторської діяльності. Закон спрямований на створення системи незалежного фінансово-економічного контролю з метою захисту інтересів власників і поширюється на усі господарюючі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності. Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність" - аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про їх достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, П(С)БО та інших правил згідно із вимогами користувачів Аудит може проводитися з ініціативи господарюючого суб'єкта, а також у випадках, передбачених чинним законодавством Згідно зі статтею 8 Закот України "Про аудиторську діяльність"' проведення аудиту є обов'язковим для: підтвердження повноти та достовірності річної фінансової звітності консолідованої фінансової звітності ВАТ, підприємств-емітентів облігацій, професійних учасників РЦП, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких підлягає офіційному оприлюдненню; перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, акціонерних товариств, інвестиційних фондів, холдінгових компаній, бірж та інших фінансових посередників; перевірки емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на РЦП; при порушенні питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом; в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Аудиторська діяльність вимагає від аудитора самостійних дій, обгрунтувань та прийняття рішень і супроводжується певним ризиком. Згода аудитора на проведення перевірки фінансової звітності або вимова від неї, складання плану перевірки залежать від аудиторського ризику. Аудиторський ризик означає той ризик, який бере на себе аудитор, коли видає висновок про повноту і достовірність даних фінансової звітності, в той час, як можливо в ній містяться похибки, неточності, інші недоліки, що не потрапили в поле зору аудитора. Згідно з МСА 400 "Оцінка ризиків та внутрішній контроль" ризик аудиту або загальний аудиторський ризик це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах фінансової звітності існують суттєві перекручення. Інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Ризик аудиту має три складові: Властивий ризик; Ризик контролю; Ризик невиявлення помилок. Властивий ризик. Властивий ризик обернено пропорційний ризику невиявлення і прямо пропорційний кількості свідоцтв. Оцінюючи властивий ризик, аудитор повинен врахувати ряд чинників: характер бізнесу клієнта; чесність адміністрації; мотиви поведінки клієнта; результати попереднього аудиту; первісний та повторний аудит; взаємопов'язані сторони: нетрадиційні операції; професіоналізм, шо необхідний для правильного запису сальдо рахунків; вірогідність привласнення активів к...